Деталі
Завантаження Docx
Читати Більше
Якщо монах одягнений у чернечу рясу — що є дуже гідним і символізує звільнення, символізує співчуття — і просто сидить там, жуючи, кусаючи, гризучи курячу ніжку, тоді Я почуваюся дуже збентеженою. Я бачила це раніше в якійсь буддистській країні Хінаяни, і це дійсно було видовище, яке Я б не хотіла бачити знову. Тоді Я ще була одружена, домогосподарка. І потім ми з чоловіком подорожували багатьма азіатськими буддистськими країнами. Він взяв мене у відпустку до тих країн, бо знав, що Я віддана буддистка; у моєму домі у нас був вівтар, з квітами та фруктами для Будд. І він навіть посадив квіти та зрізав для мене, щоб покласти на вівтар Будди. Коли він побачив, що деякі квіти в’януть, він змінився і для цієї мети посадив кілька квітів у саду.І тепер деякі люди стверджують, що Будда радив послідовникам буддизму їсти три види м’яса тварин-персон, про які Я згадала вище. Але пізніше Будда більше не дозволяв, тому що учні виросли. Вони повинні звикнути до веганської дієти, яка є кращою, милосердною, і це личить доброзичливій людині, наприклад ченцю. Отже, навіть у якійсь іншій сутрі чи, можливо, тій самій сутрі, якийсь монах запитав Його, що робити, якщо, коли він йде по милостиню, хтось із послідовників дасть їм м’ясо тварин з рисом чи іншими овочами. Що робити? Будда сказав: “Заберіть ту частину м’яса, а решту з’їжте”.Таким чином, майже скрізь Будда завжди захищав дієту співчуття, тобто веганську дієту. Навіть якби Будда не змушував вас їсти веганську їжу або дозволяв вам їсти три види м’яса тварин-персон, Я б цього не хотіла. Навіщо нам це робити, коли у нас багато їжі? Навіть сьогодні, о Боже, ми ніколи не зможемо з’їсти всю вироблену їжу. Не кажучи вже про безболісну їжу, якої Я дотримуюся, але навіть не часто. Якщо Ви можете жити з коричневим рисом і кунжутом, це теж буде добре.Але Ви повинні дуже добре пережовувати коричневий рис і кунжутний порошок, тримаєте їх у роті, поки вони майже не стануть рідкими, щоб вони просто засвоїлися природним шляхом. Тому що це найкращий спосіб їсти коричневий рис і кунжут. І не варто їсти рис гарячим, тому що краще їсти його холодним. Якщо Ви їсте його при температурі від чотирьох до 34 градусів Цельсія, є ймовірність того, що на ньому розмножаться якісь бактерії, і це може розладнати ваш шлунок. Отже, якщо Ви хочете їсти таку їжу або будь-яку їжу з рисом, з локшиною, Ви повинні їсти її дуже свіжою або зачекати, поки вона охолоне з холодильника. Особливо рис і локшина. Це для безпеки.Тому Я не думаю, що ми повинні сперечатися про те, їсти чи не їсти м’ясо тварин-персон, и три види “чистого м’яса” чи ні. Ми не повинні, тому що для мене бути монахом — це справді мати благородне становище. І приклад, який Ви подаєте своїм життям, є величезним для вірних. Вони копіюють вас, вони вчаться у вас, тому що вони вас поважають. Тож ми хотіли б навести дуже, дуже благородний приклад; гідний приклад, який личить представникам Будд, або/та представникам Бога Всевишнього на Землі.Уявіть, як це звучить для вас, якщо Ви дитина Бога – якщо Ви представляєте Бога, якщо Ви представляєте Будду – і все ж Ви сидите там, демонструючи, що вас не хвилюють страждання іншої істоти, яка брикалась, крякала або мукала вчора або за кілька годин до того, як Ви його кусали. Це нормальний здоровий глузд. Для мене. Для вас, звичайно, Я думаю, що це може бути те саме; більшість із вас такі самі, за винятком деяких нових або деяких на трохи нижчому рівні, які мають менш чутливі почуття.Але для мене, незважаючи на те, що безболісної їжі немає, Я сама не можу навіть особисто зірвати їх, щоб принести та з’їсти, коли вони ще живі – наприклад, у саду. Якщо це вже продається на ринку, то Я могла б, можливо. Але навіть тоді, Я почуваюся не дуже добре. Я вважаю за краще їх не їсти. Я віддаю перевагу коричневому рису та кунжуту; мені достатньо поживних речовин, щоб виконувати всю мою важку роботу – розумову, інтелектуальну та всілякі інші аспекти. Але все ж, якщо Я зможу жити лише на дуже простій їжі, Я буду дуже щаслива.Коли насіння кунжуту дозріває, рослини вже зів’яли, як арахіс. Коли горіхи дозрівають/готові, тоді рослини стають зів’ялими і вже жовтіють або буріють, або майже зникає листя, зникає життя, коли люди зривають арахіс – Я бачила це, коли була у сільській місцевості; мій будинок був у сільській місцевості, тому Я бачила багато подібних речей. Переважно так воно і є. Те саме з рисом – все листя стає жовтим; більшість листя вже відмирає. Після того як рослина рису родить рис, рослини ніби в’януть і гинуть. Тож для мене, здається- -можна їсти, наприклад. Раніше, звісно, Я ходила і зривала квіти, збирала урожай овочів і всякі подібні речі, відчуваю, що Я хороша, що Я не їм м’ясо тварин-персон, Я не їм яйця, наприклад. Але зараз Я навіть цього не можу зробити.Коли Я гуляю в саду, Я обережно ходжу, Я не хочу ходити по траві. Я відчуваю, що так нечутливо ходити по тому, що ще живе. І Я завжди прошу вибачення у трави, якщо випадково, неминуче наступаю на неї. Я прошу вибачення у всіх істот, якщо мені доведеться підійти поряд, інакше це може викликати у них страх чи біль чи щось подібне. Отже, Я навіть не можу нічого зірвати. Я навіть не можу зірвати квітку, зірвати плід – більше нічого. І це прийшло автоматично. Коли ти стаєш веганом, через деякий час ти просто не хочеш нічого шкодити, навіть траву в саду чи на вулиці. Ти просто не почуваєшся добре. Ви просто відчуваєте таку повагу і таку турботу про їхні почуття. Ви дуже чутливі до всього, що вас оточує. Ви йдете з повагою і турботою, якщо щось пораните, навіть траву на вулиці.Я більше не схожа на монаха, хоча деякі буддистські монахи все ще затягують мене, щоб звинувачувати в тому, що Я не ношу чернечу мантію, або в тому, що Я займаюся бізнесом і таке інше. Я залишила своє сімейне життя, щоб віддати себе Будді, Богу - щоб навчитися бути кращою людиною. І Я залишила чернецтво, щоб запропонувати себе всім страждаючим істотам. Таким чином, Я не відчуваю, що можу щось поранити. Це не те, що хтось дивився, чи Я маю якусь обітницю чи щось інше. Це просто автоматично. Так само, як Ви не хочете спричиняти жодних хвилювань, будь-якого безладу в їхньому житті. Ви можете майже відчути, що всі вони дихають, відчувають і розмовляють з вами; іноді вони це роблять, а іноді вони показують це, не розмовляючи.Одного разу Я зайшла у сад, бо хотілала зайти в сарай. Тож Я домовилася, прибрати сарай, щоб піти медитувати вночі. Мені здалося, що це ближче до природи, ніж кімната з бетоном. І Я просто вийшла перед заходом сонця і сфотографувала польові квіти в кутку саду. І коли фотографія проявилася, Я побачила гарний рожево-фіолетовий колір, а в тому кутку немає нічого, що могло б це спричинити; і це було вперше. Тоді Я запитала, і феї сказали, що вони хочуть показати свою любов і повагу. О, Я була так зворушена. Я досі зберігаю ту фотографію. Можливо, колись Ви побачите це у вступі (Між Майстром і учнями). Якщо Я це побачу, Я зроблю примітку, щоб Ви звернули увагу, щоб Ви знали, про що Я. Можливо, Я можу попросити їх надіслати його, а потім ми зможемо додати його сюди, щоб Ви могли його переглянути.Феї рослин, здебільшого ховаються в куток, бо бояться людей. Іноді Я також, тому що у мене були не дуже приємні враження. Будучи публічною особою, ти завжди з чимось стикаєшся. Це не означає, що Я звинувачую людей чи щось інше. Просто так трапляється, тому що люди іноді не бачать вас наскрізь. Вони судять про вас лише за зовнішнім виглядом. Можливо, якщо Ви не їхній народ, ваша шкіра виглядає не так, Ви носите не дуже шикарний і дорогий одяг, Ви відомі, або люди вас люблять тощо. Все добре. Я думаю, що це невелика кількість. Я сподіваюся, що це невелика кількість. Насправді Я не так часто виходжу, нікуди, навіть до ретриту. Я просто пішла на роботу, а потім повернулася до своєї печери чи будь-якої іншої кімнати, яка була в мене на той момент.Photo Caption: Красиві 3 феї, прекрасне 1 уніфіковане привітання.
