Деталі
Завантаження Docx
Читати Більше
Ой, Я більше не люблю банки. Банки завдають мені багато клопоту. Іноді бюрократії багато. […] Вони не дозволяють мені давати гроші іншим, через чек або навіть через кредитні картки. […] Я просто хотіла надіслати трохи грошей, лише 40 000 доларів США до потребуючого притулку для тварин-персон. Мені забороняють. Вони сказали, що мене не пускають. І якщо Я попрошу деяких своїх учнів, які раніше зберігали для мене мої гроші, переслати їх у мій банк, то вони (банк) не дозволяють мені їх взяти. Наприклад, якщо це з Сінгапуру, мені сказали, що Сінгапур – мусульманська країна! Боже мій! Що це за невіглас? […]
До речі, Я хочу сказати дещо своїй команді з Supreme Master Television: Я помітила, що кожного разу, коли Я хвалю когось або групу за те, що вони зробили щось добре, щось хороше, потім, наступного дня або наступних кількох днів, вони створюють хаотичну ситуацію або погані речі – Я маю на увазі, що це не вперше, це навіть було перед Supreme Master Television. Не “поганий”, який нікому шкодить, але він уже не якісний, або вони створюють мені проблеми, створюючи якусь хаотичну ситуацію. Отже, віднині Я більше не буду хвалити вас відкрито чи приватно. Може приватно, якщо буде добре. Інакше его щось... такий великий ворог усіх. Коли Я хвалю вас, справа не в тому, що твоя душа чує це чи потребує цього – це его, розум. А розум часто складається з его. Вони просто здувають усе, що Я сказала, у своїй свідомості. І тоді вони стають більш недбалими щодо важливого питання або важливої роботи, яку вони повинні виконати.Також нагадую, що нам не потрібно хвалити людей. Нема потреби. Все це нам не потрібно. Що б ми не зробили доброго, чого б ми не досягли досконало у своїй дорученій роботі чи у власних починаннях, це нормально. Нам не потрібні ні похвали, ні компліменти ні щось подібне. Мені це теж не потрібно. І Ви бачите, що Я мінімізую все, що ми можемо, всю цю помпезність. Навіть мій день народження ми більше не святкуємо. Ви святкуєте День Чінг Хай, Я ні. Але це добре. День Чінг Хай, Я ж вам сказала, це ваш день. Ви можете нагадати собі вийти і зробити щось хороше для інших людей. Але не пишайтеся, тоді це добре.Тому що его завжди намагається вирвати всі компліменти, всі заслуги – ні! Ми всі повинні дякувати Богу і хвалити Бога, що ми маємо можливість, у нас є шанс це зробити; що Бог дозволяє нам робити добрі речі. І ми маємо відчувати щастя, що інші люди щасливі через наші вчинки. Цього вже досить. Іноді у світі ми заохочуємо всіх інших продовжувати свою роботу. Отже, у нас є нагороди, похвали чи подяки. Але Я все ще думаю, чи варто нам продовжувати це робити чи ні. Я буду розглядати. Я запитаю у Небес, чи варто нам це робити.Звісно, милосердя, коли Ви можете, як би Ви не могли допомогти іншим у біді, має продовжуватися. Сьогодні наш світ справді перебуває у великій, великій сум’ятиці. Стільки біженців “голодної війни” не кажучи вже про справжню війну зі зброєю. Але війна голоду, війна спраги справді вбиває багато, багато, багато людей, літніх людей, дітей, у всьому світі, скрізь, навіть у деяких могутніх країнах, багатих країнах. Я бачила людей бездомних, пригнічених, і моє серце ніколи не може відчути спокою. Я роблю все, що можу, звичайно, не звітуючи перед вами. Раніше, коли в мене була готівка, Я роздавала їх людям на вулиці. Було б краще, якби Я мала трохи готівки. Тепер мені це не потрібно, тому що Я в рітріті; Я не можу нікуди піти, щоб віддати.Але раніше Я завжди носила з собою готівку, щоб роздати людям на вулиці. Або якби Я бачила якусь бідну сім’ю, або якби Я знала про це, Я б пішла до їхнього дому і дала їм щось, щоб подбати про їхні нагальні потреби та більше на майбутнє. Звичайно, тримати при собі готівку не дуже безпечно, але Я завжди з кимось ходжу й добре ховаю готівку. Тільки якщо треба, то виймаю. Робити це не дуже безпечно. Але через душу мені неприємно бачити інших нужденних: ходять з обпеченими ногами по розпеченому асфальту, або в пошарпаному одязі – не вкритим від зимового вітру. Так багато інших речей. Або харчові банки порожні, тож мені просто потрібно купити їжу та віддати їм. Все це, звичайно, Ви не знаєте.І коли Я на рітріті, Я повинна сказати іншим, щоб це зробили, і це, звичайно, пройде через бухгалтерів. Але не про всі вам повідомляють. Здебільшого Я пам’ятаю, щоб сказати їм: “Будь ласка, не розповідайте про це публічно, просто підіть і зробіть це за мене”. Якщо Я знаю когось, Я б подзвонила їм і сказала: “Підіть і купіть те і це, і залучіть свою сім’ю чи друзів. Ідіть усюди, куди це можливо у вашому регіоні, або далі – якомога далі. Якщо вам дозволяє час і ваша робота дозволяє віддавати в банк продуктів або людям, робіть це спокійно”. Отже, це не те, що Я кажу вам робити це самостійно. Я теж з вами, роблю речі з вами. Що б Ви не робили, це добре для інших, якщо Я можу, Я також з вами. Ми команда. Навіть якщо Ви не знаєте, що Я щось роблю, Я це роблю. Я член вашої команди. Тому не забувайте допомагати іншим, якщо можете собі дозволити. Навіщо Ви збираєте свої гроші будь-де, якщо вам це не потрібно? У банку, наприклад.Ой, Я більше не люблю банки. Банки завдають мені багато клопоту. Іноді бюрократії багато. Якщо Я поміняю свою адресу або поміняю паспорт, то вони створять багато проблем. Вони не дозволяють мені давати гроші іншим, через чек або навіть через кредитні картки. Вони все зупинили. Я просто хотіла надіслати трохи грошей, лише 40 000 доларів США до потребуючого притулку для тварин-персон. Мені забороняють. Вони сказали, що мене не пускають. І якщо Я попрошу деяких своїх учнів, які раніше зберігали для мене мої гроші, переслати їх у мій банк, то вони (банк) не дозволяють мені їх взяти. Наприклад, якщо це з Сінгапуру, мені сказали, що Сінгапур – мусульманська країна! Боже мій! Що це за невіглас? Як Сінгапур може бути мусульманською країною? Неймовірно, якими необізнаними можуть бути люди в банку. Мій власний менеджер банку – Я не хочу називати назву банку. Чи повинна Я? Я не хочу мстити.Я просто кажу вам, що це правдива історія, яка трапилася зі мною. І вони мало не конфіскували всі мої гроші в банку. Тому Я не можу використовувати їх ні для чого. Я сказала: “Чи можу Я просто надіслати ці гроші в усі інші місця, як-от до церков, храмів, ченців, священиків різних релігій? Можна чи ні?” Крім того, “Ні, не можна!” Вони просто хочуть це зберегти, заробити собі грошей. Їм байдуже, чи можуть мої гроші допомогти іншим чи релігійним установам. Це справді так. Тому що Я не люблю завжди мати гроші в банку. Я також люблю мати готівку. Або мені подобається мати можливість надіслати його в будь-яку нужденну область. Тому іноді Я віддаю перевагу готівці. Тому що Я також даю священикам – католицьким, чи мусульманським, чи індуїстським священикам, чи індуїстським ченцям, буддистським ченцям – усім, кого Я бачу нужденним чи гідним. Я віддаю священикам, бо знаю, що священики віддадуть це бідним. Католицькі священики, християнські священики та буддистські монахи також матимуть сиротинці або вирощуватимуть собак-персон у храмі. Я все це знаю. Тому Я їм віддаю.Я також кажу, що вони можуть використовувати деякі для особистих потреб, як-от взуття та зимовий одяг. Або іноді Я купую його та надсилаю їм. Або Я надсилаю їм гроші і кажу: “Я бачила, що ваше взуття пошарпане або дуже поношене. Будь ласка, це вам на взуття і трохи додатково на одяг на зиму, тому що тут дуже холодно.” Наприклад, деякі монахи, такі як тайські монахи, авлакські (в’єтнамські) ченці, вони живуть у більш холодній країні; або вони живуть на якійсь маленькій території, з маленькою кімнатою, щоб виконувати свою роботу для своїх віруючих, для своїх вірних, і їм не вистачає одягу, або вони не мають грошей. Тож Я купую це, щоб надіслати їм, або надсилаю гроші через когось із їхніх підписників, щоб принести їх їм. Я кажу: “Піди купи те-то для нього, для неї, або запитай його і її, що вони хочуть, і купи це для них”.І Я не можу просто надіслати з ним чек – у мене чеки не завжди з собою в кишені. Гроші - це дуже зручно. Тому не дивіться на гроші зверхньо. Гроші дуже важливі, дуже добре. Якщо Ви не використовуєте їх, якщо у вас є багато надлишку, будь ласка, заберіть його зі свого банку та віддайте іншим, хто вкрай потребує. Дайте їм ще трохи часу, щоб вони, випадково, пам’ятали Бога, молилися Богу, і вони могли бути піднесені та благословенні за цю заслугу – якщо не в цьому житті, то в наступному. Тому що не всі з них можуть побачити Майстра, який їх звільнить. Ні, навіть не всі мають таке щастя. Легше мати щастя, щоб бути багатим; але нелегко мати щастя зустріти просвітленого Майстра, щоб звільнити вас. Мені подобається готівка, тому що вона дуже практична у використанні. Іноді Я живу в різних країнах; Я ходжу і дивлюся, які притулки для тварин, які дитячі будинки потребують грошей. Я просто віддаю. Тому що Я не хочу, щоб вони дізналися моє ім'я. Я не хочу, щоб вони знали, хто Я і таке інше. Отже, готівка для мене дуже зручна, коли Я, звичайно, не перебуваю у рітріті.Але іноді банк, о... Навіть якщо Я поїхала в іншу країну, і Я хочу змінити банк, вони мені не дозволяють. Вони завдають стільки проблем. Одного разу Я поїхала до Канади. Я хотіла купити там будинок. Це виглядало дуже гарно, і Я хотіла залишитися в Канаді. Але потім мене зупинив банк – мій банк. На той момент Я була в Іспанії. Вони мене зупинили. Є інший банк. У мене багато поганого досвіду роботи з банками: банк в Америці, банк в Іспанії, великий банк – міжнародний, відомі банки, не звичайні. Я думала, що такі всесвітньо відомі банки матимуть хороші послуги, які будуть легкими для мого життя. Це неправда. І всесвітньо відомі також з Німеччини, Америки, Іспанії, Франції – ох, Я пробувала всі види банків. Вони завдають мені стільки проблем, стільки бюрократії,Photo Caption: Різна зовнішність не робить іншої дружби
